Інститут славістики Грайфсвальдського університету організував міжнародну наукову конференцію під назвою From Visibility to Viability: Tracing Slavic LL in Turbulent Times, яка відбулася 26–27 червня 2026 року. Захід був присвячений актуальним питанням дослідження мовного ландшафту, публічній видимості мовних процесів у Центральній та Східній Європі, а також видимим мовним наслідкам війни, міграції, мовної політики та суспільних змін.
Особливу увагу на конференції було приділено видимості української мови, ролі слов’янських мов у мовному ландшафті, а також соціальним, ідеологічним і політичним процесам, які впливають на присутність мов у публічному просторі. Упродовж дводенної програми дослідники з різних країн представили свої новітні емпіричні результати та теоретичні підходи.
Співробітники Науково-дослідного центру імені Антонія Годинки та дослідники Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ представили заклад на міжнародній конференції двома доповідями. 26 червня, у секції, присвяченій війні, окупації та сек’юритизації у мовному ландшафті, Черничко Степан та Гіреш-Ласлов Корнелія виступили з доповіддю From Ideology to Visibility: Securitizing Language in Ukraine’s Semiotic Landscape. У доповіді було розглянуто, як мовнополітична ідеологія, дискурс національної безпеки та питання захисту державної мови стають видимими в семіотичному й мовному ландшафті України.
27 червня, у секції, що зосереджувалася на видимості, сприйнятті та мовних ставленнях, пов’язаних з українською та східнослов’янськими мовами, Берегсасі Аніко та Віг Адрієнн представили доповідь Seeing Ukrainian: Visibility, Perception, and Language Ideologies in the Linguistic Landscape of Transcarpathia. У дослідженні на матеріалі мовного ландшафту Закарпаття було проаналізовано видимість української мови, її суспільне сприйняття та пов’язані з нею мовні ідеології.
Метою участі було представити аналіз закарпатського мовного ландшафту меншин у міжнародному науковому контексті, а також надати можливість співробітникам дослідницького центру й дослідникам інституту долучитися через свої доповіді до актуальних європейських дискусій у сфері дослідження мовного ландшафту. Конференція також створила можливість для набуття дослідниками досвіду в міжнародному порівняльному контексті щодо вивчення видимості мов меншин, змін у мовній політиці та трансформації багатомовних просторів.
Участь у конференції в Грайфсвальді сприяла тому, щоб мовні, освітні та суспільні процеси, які стосуються угорської громади Закарпаття, були представлені й осмислені в ширшому дослідницькому контексті Центральної та Східної Європи.