Про нас

Історія створення науково-дослідного центру:

Науково-дослідний центр ім. Антала Годинки був створений 2001 року як установа в Україні, що входить до мережі мовознавчих наукових установ Академії наук Угорщини, за кордоном. Установа є членом  дослідницької мережі «Терміні» (дивись http://ht.nytud.hu/htonline/htlista.php?action=firstpag), яка об’єднує науково-дослідні установи за кордоном. Науково-дослідний центр ім. Антала Годинки тісно співпрацює із рештою установ-партнерів мережі: Офіс мовознавства “Gramma” (Словаччина); Інститут мовознавства ім. Аттіли Сабова (Румунія); Офіс мовознавства ім. Шаму Імре (Хорватія, Австрія і Словенія) та іншими. Після створення Науково-дослідний центр ім. Антала Годинки уклав договір про співпрацю з Дослідним інститутом з питань нацменшин АН Угорщини, Інститутом мовознавства АН Угорщини, Інститутом фіно-угорського мовознавства Наукового університету ім. Лоранда Етвеша, Офісом мовознавства «Gramma», Інститутом мовознавства ім. Аттіли Сабова (м. Коложвар), кафедрою прикладного мовознавства Університету «Паннон» (м. Веспрейм) та ін.

Науково-дослідний центр діє на базі Закарпатського угорського інституту ім. Ф.Ракоці II та функціонує як його структурний підрозділ. Матеріальне забезпечення надають Академія наук Угорщини та ЗУІ ім. Ф.Ракоці. Найважливіші дослідницькі теми установи: аналіз мовної політики України; багатомовність на Закарпатті, мовний ландшафт на Закарпатті.

Названо на честь: Антал Годинка

Науково-дослідний інститут названо на честь Антала Годинки (с. Ладомир, 13 січня 1864 р. – м. Будапешт, 15 липня 1946 р.) – дійсного кореспондента АН Угорщини (1910-1933.), історика, мовознавця, першого ректора Пейчського університету, викладача у Пейчі та Братиславі. Був науковим співробітником Національного музею Угорщини, займався переважно упорядкуванням, обробкою рукописів слов’янськими мовами, збором та перекладом русинських народних пісень.

Транскордонне співробітництво:

Завдяки співпраці з науковими установами мережі ми залучені до дослідницьких програм, що поширюються на весь Карпатський басейн.

  1. Роботи у галузі корпусної лінгвістики (http://corpus.nytud.hu/mnsz/):

Укладання сучасних словників, лексикологічні й лексикографічні праці або навіть описові лінгвістичні дослідження сьогодні вже не можуть обійтися без технологічної бази. Роботи з укладання Угорського національного корпусу текстів (MNSZ) розпочалися на початку 1998 року у відділі корпусної лінгвістики Інституту мовознавства Академії наук Угорщини під керівництвом Томаша Вароді. Метою було створення корпусу текстів обсягом 100 мільйонів слів, який репрезентативно відображатиме характерні прояви сучасної угорської мови. Роботи були розширені з 2002 року в рамках проєкту «Корпус угорської мови Карпатського басейну», який передбачав збір матеріалу з усього ареалу угорської мови в Карпатському басейні. Відповідно метою стало створення корпусу з 15 мільйонів слів, зібраних за межами Угорщини. Завданням Науково-дослідного центру ім. Антала Годинки було розширення бази MNSZ на 3 мільйони слів. Матеріал необхідно було зібрати за п’ятьма категоріями: преса, науково-популярна література, художні тексти, офіційна мова, розмовна мова. Проєкт завершився у листопаді 2005 року, тож, доповнившись мовним матеріалом із Словаччини, Закарпаття, Трансільванії та Воєводино, Угорський національний корпус текстів став дійсно загальнонаціональним. Завдяки співпраці мовних офісів та відділу корпусної лінгвістики створено перший такий угорський мовний корпус, який об’єднує угорські мовні варіанти із поза меж самої Угорщини.

  1. Угорська мовабез кордонів”: розвиток угорської словникової бази за кордоном (робоча назва: ht-реєстр, база даних «Termini»)

Угорська закордонна лексична база створена 2004 року як результат злагодженої роботи мовних офісів і дослідних установ, які є закордонними базами Академії наук Угорщини. Головна мета спільної роботи дослідницької мережі «Терміні» – постійне розширення та розвиток закордонної словникової бази (розширення наявних словникових статей, їх доповнення, ранжування речень-ілюстрацій, розширення бази новими словниковими статтями), що уможливить різнобічне наукове опрацювання наявних у ній даних. Крім цього, ця база даних стане в нагоді при написанні різноманітних регіональних словників, а також для доповнення академічних угорських словників закордонними елементами. Ця словникова база є унікальною базою лексичних елементів закордонних угорських мовних різновидів. На початку 2018 року база даних була розміщена на новому сервері, зараз вона доступна за посиланням: http://termini.nytud.hu/htonline/htlista.php?action=searchbox.

  1. Підготовка кодифікації угорських географічних назв Карпатського басейну, розробка електронного словника географічних назв

Після Тріанонського мирного договору кодифікація географічних назв, що опинилися за межами Угорщини, як постійне фахове й управлінське завдання перейшла до сфери компетенцій держав-правонаступниць. Завданням дослідницьких установ було зібрати весь корпус географічних назв Карпатського басейну, зафіксувати точні денотати окремих назв та їх відповідники державною мовою, уніфікувати форми назв, їх правопис, розробити спільні правила творення назв і їх вживання. На Закарпатті у 2007–2009 роках було розроблено електронну базу даних географічних назв Карпатського басейну, яка містить назви місцевих географічних об’єктів державною мовою та їх угорський відповідник: назви більших за населені пункти адміністративно-територіальних одиниць; назви земель/регіонів; назви природних утворень рельєфу (гори, водні об’єкти тощо).

  1. Мовнополітичне становище угорських громад Карпатського басейну (постійний моніторинг)

Дослідники повинні звернути увагу на те, що політика у сфері нацменшин та національна політика повинні зробити все для того, аби забезпечити у Карпатському басейні вільне, повноцінне використання рідної мови та всі правові й політичні умови для вільного вибору мови, включаючи забезпечення двомовності із домінуванням рідної мови в освіті. Основу для такої ситуації можна створити, надавши угорській мові статус офіційної принаймні на регіональному рівні.

Однак в Україні у 2017 році ухвалили новий освітній закон (25 вересня 2017 р.), який значно обмежує існуючі права, однозначно унеможливлює майбутнє угорськомовної освіти, а проголосований навесні 2019 року Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» ініціює подальше звуження прав меншин.

Одним із найважливіших спільних завдань установ, що входять до дослідницької мережі «Терміні», є постійне відстеження мовної політики, правових обставин у мовній сфері, формування швидкої, безпосередньої та фахової відповіді на зміни і можливості, належна реакція на них. Активну участь у цій роботі бере й Науково-дослідний інститут ім. Антала Годинки, адже наразі у нашому регіоні якраз відбуваються найактивніші мовнополітичні зміни.

  1. Мовні проблеми в закордонних угорських громадах

Однією з тем досліджень установ, що співпрацюють у мережі «Терміні», є аналіз мовних проблем. Програма «Мовні проблеми у закордонних угорських громадах» у далекостроковій перспективі допоможе окреслити мовні проблеми закордонних угорських громад, а також знайти шляхи їх вирішення. Станом на 2021 рік ми перебуваємо на фазі збору даних, а також створюємо технічні умови, які пришвидшать збір матеріалу, а його обробку зроблять більш ефективною.

 

НАЙВАЖЛИВІШІ ДОСЛІДНИЦЬКІ ПРОГРАМИ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ ІМ. АНТАЛА ГОДИНКИ

  • Постійний моніторинг та аналіз мовної політики і сфери прав меншин в Україні
  • Наукова бібліографія закарпатського угорського мововживання;
  • Дослідницька програма «Угорська мова у Карпатському басейні»;
  • Аудіобаза закарпатського угорського мововживання;
  • Угорськомовна освіта в регіонах, де угорці перебувають у статусі нацменшини;
  • Мовна політика у зображеннях – багатомовність на Закарпатті за останні 100 років;
  • Мова і мововживання як економічний потенціал у символічному просторі Закарпаття;
  • Розробка угорсько-українського та українсько-угорського словника, а також українсько-угорського словника офіційної лексики;
  • «Угорські молодіжні дослідження 2001, 2016 і 2020» (Закарпаття)
  • Тандем 2016: анкетне опитування українців і угорців Закарпаття

© 2022 Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont

Elérhetőségeink:

Postacím: 90202 Beregszász, Kossuth tér 6., Ukrajna, Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont

Telefon: +380 3141 429 68, 137-es mellék (külföldről),
illetőleg: 8 241 429 68, 137-es mellék (Kárpátalján belül)

Fax: +380 3141 234 62