28 жовтня 2026 року в Закарпатському угорському університеті імені Ференца Ракоці ІІ відзначили двадцятип’ятиріччя діяльності Науково-дослідного центру імені Антала Годинки та Науково-дослідного центру суспільних наук імені Тіводора Легоцького. Захід відбувся в межах ювілейної програми з нагоди тридцятиріччя університету та став нагодою згадати спільні витоки двох центрів і підсумувати їхні наукові здобутки.
Історія обох центрів бере початок із діяльності Інституту соціальних досліджень LIMES. Створюючи на його основі два самостійні наукові осередки, Калман Шовш і Степан Черничко керувалися переконанням, що вища освіта має спиратися на власні наукові дослідження та результати. Дослідницькі центри забезпечили для цього інституційні умови: дали змогу систематично вивчати питання, що стосуються угорської громади Закарпаття, публікувати результати досліджень і готувати нові покоління науковців.
Заснування Науково-дослідного центру імені Антала Годинки було тісно пов’язане з розбудовою Дослідницької мережі угорської мови «Терміні». Мережа сформувалася на основі програми подолання державних кордонів у дослідженні й описі угорської мови. Її мета — охопити мовознавчими дослідженнями всю угорськомовну спільноту та забезпечити відображення мовних особливостей угорських громад, які живуть у становищі національної меншини, у словниках, довідниках і наукових описах. Крім Науково-дослідного центру імені Антала Годинки, мережа об’єднує Мовний інститут імені Аттіли Сабо Т., Мовне бюро «Грамма», Мовний інститут імені Саму Імре, Мовознавчу дослідницьку майстерню «Вербі» та Мовний інститут «Глотта». Науково-дослідний центр імені Антала Годинки й сьогодні активно долучається до спільних досліджень, лексикографічної та термінологічної роботи, а також до співпраці угорських мовознавчих осередків Карпатського басейну.
Особливою честю для нас стала присутність на заході представників делегації Угорської академії наук: Балажа Боршоша, дійсного члена академії, віцепрезидента із суспільних наук; Кароля Кочіша, дійсного члена академії, голови Президентського комітету з питань угорської науки за кордоном; а також Тюнде Морвої, керівниці Секретаріату угорської науки за кордоном і секретарки цього комітету. У вітальному слові Карой Кочіш високо оцінив внесок обох осередків у розвиток угорської науки на Закарпатті. Ректор Степан Черничко та проректор Імре Сакал наголосили на ролі дослідницьких центрів у розвитку університету, примноженні наукових результатів і професійному становленні молодих учених.
Програму продовжили виступи, присвячені науковій спадщині вчених, імена яких носять центри. Життя та діяльність Тіводора Легоцького представили у спільній доповіді Єлизавета Молнар Д., Дьордь Чотарі та Бейла Рац, а про науковий доробок Антала Годинки розповів Вільмош Газдаг. Різнопланові дослідження обох учених сприяли пізнанню минулого регіону, його громад і культурної спадщини. Цю багатогранність продовжують і два дослідницькі центри: розвиваючи власні напрями роботи, вони поєднують результати та методи різних дисциплін для вивчення мовних і суспільних процесів на Закарпатті.
Підсумки двадцятип’ятирічної діяльності центрів представили їхні керівниці Каталін Поллоі та Корнелія Гіреш-Ласлов. У презентації Науково-дослідного центру імені Антала Годинки особливу увагу приділили дослідженням угорського мововживання на Закарпатті, багатомовності, освіти й мовних прав, а також практичному застосуванню результатів на користь громади. Огляд охопив 31 дослідницьку та розробницьку програму й ініціативу, а професійна діяльність співробітників була пов’язана із 64 населеними пунктами у 24 країнах та понад 300 заходами. Окрім книжок, наукових статей і дослідницьких звітів, було створено словники, бази даних і практичні посібники з мововживання. Поряд зі зростанням кількості публікацій у міжнародних журналах важливим завданням залишається представлення результатів у фахових виданнях як Угорщини, так і України.
Хоча два осередки мають самостійні дослідницькі профілі, їхня робота перетинається в багатьох напрямах. Розуміння взаємозв’язків між мововживанням, освітою та суспільними процесами часто потребує міждисциплінарної співпраці. Один із найновіших прикладів — дослідження компетентностей угорськомовних учнів Закарпаття, яке засвідчило результативність поєднання досвіду організації досліджень і різних фахових підходів. Проведення такого масштабного оцінювання, спільний аналіз даних і публікація результатів в окремому виданні стали вагомим здобутком співпраці двох центрів.
На заході також представили найновіші видання обох дослідницьких центрів. Анна Легоцькі-Самарджич, керівниця Мовного інституту «Глотта» в Хорватії, доцентка Університету імені Йосипа Юрая Штросмаєра в Осієку, презентувала книгу за редакцією Корнелії Гіреш-Ласлов і Каталін Поллоі «KOMP — Компетентності в соціальному контексті. Результати оцінювання компетентностей угорськомовних учнів Закарпаття та їхні фонові чинники». У виданні навчальні результати проаналізовано у взаємозв’язку із сімейними, шкільними та поселенськими чинниками, що сприяє кращому розумінню стану угорськомовної освіти на Закарпатті й визначенню можливостей її розвитку. Після цього відбулася презентація книги за редакцією Стефана Молнара Д. та Даніеля Дмітрієнка «Надгробні пам’ятки, пов’язані з угорською громадою, на цвинтарі Кальварія в Ужгороді».
Підготовка нового покоління науковців від самого заснування є одним із визначальних напрямів діяльності обох дослідницьких центрів. Залучаючи студентів і молодих науковців до своєї роботи, вони прагнуть формувати професійну спільноту, яка створює можливості для обміну дослідницьким досвідом, набуття навичок самостійної наукової роботи та започаткування нових професійних наукових траєкторій. І сьогодні мета полягає в тому, щоб наступне покоління мало змогу спиратися на добре підготовлених викладачів і науковців, відданих місцевій громаді, та своїми дослідженнями й надалі збагачувало здобутки угорської науки Закарпаття.
Спільний ювілейний захід став також нагодою висловити подяку нашим колишнім і нинішнім співробітникам, учасникам дослідницьких проєктів, партнерам і всім, хто підтримував нашу діяльність. Результати, досягнуті протягом останніх двадцяти п’яти років, стали можливими завдяки їхньому внеску та сьогодні становлять спільну основу для подальших досліджень.