7–8 травня 2026 року в Університеті Умео відбулася міжнародна конференція ASLA — Шведської асоціації прикладної лінгвістики. Цьогорічна конференція була присвячена питанням багатомовності, з особливою увагою до ролі мови в контексті національних меншин, більшості та освіти.
Центральна тема конференції є особливо актуальною для угорської національної меншини Закарпаття, де багатомовність є невід’ємною частиною повсякденного життя. У регіоні кілька мов присутні в щоденному спілкуванні, освіті, мовному ландшафті та інституційному мововживанні. Водночас війна, зміни у мовній політиці та виклики, що постають перед освітою національних меншин, роблять особливо важливим представлення становища закарпатської угорської спільноти в міжнародному науковому середовищі.
Науково-дослідний центр імені Антонія Годинки взяв участь у конференції з двома доповідями. Корнелія Гіреш-Ласлов та Іштван Черничко, ректор Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ, професор кафедри філології, виступили зі спільною доповіддю «Competency Assessment in Minority Hungarian Education: Challenges and Opportunities in Ukraine». У доповіді було розглянуто роль оцінювання компетентностей в угорськомовній освіті національних меншин, а також виклики й можливості, пов’язані з такими вимірюваннями в Україні.
Друга доповідь під назвою «The Linguistic Landscape of Transcarpathia: Multilingualism and Language Policy in Times of War» була представлена у співавторстві Інгрід Леврінц та Адріенн Віг. У ній було проаналізовано мовний ландшафт Закарпаття, зокрема те, як багатомовність і мовна політика відображаються у публічному просторі, установах та населених пунктах в умовах війни. Доповідь також висвітлила зміни, які спостерігаються у видимості та використанні мов у регіоні.
Участь у міжнародній конференції ASLA стала важливою можливістю представити мовне, освітнє та соціальне становище закарпатської угорської національної меншини в міжнародному науковому просторі. Представлені доповіді також сприяли висвітленню того, що багатомовність на Закарпатті є не лише лінгвістичним явищем, а й важливим питанням повсякденного життя, освітніх можливостей і мовних прав національної меншини.
