Центр мовознавчих досліджень HUN-REN приймав 9-й Міжнародний симпозіум з мовного менеджменту (9th International Language Management Symposium), центральною темою якого став взаємозв’язок між мовним менеджментом і термінологічними процесами. Закарпатський угорський університет імені Ференца Ракоці II та Науково-дослідний центр імені Антонія Годинки на міжнародній конференції, що відбулася 3–4 вересня 2026 року в Будапешті, представляли Крістіан Вараді та Корнелія Гіреш-Ласлов.
Крістіан Вараді у своїй онлайн-доповіді «Гармонізація специфічної для окремих країн термінології вищої освіти в українсько-угорському контексті» (Harmonisation of Country-Specific Higher Education Terminology in the Ukrainian–Hungarian Context) розглянув можливості й труднощі узгодження термінології української та угорської систем вищої освіти. Доповідь була пов’язана з чотирирічним дослідницьким проєктом, розпочатим у грудні 2023 року за підтримки Підпрограми угорської термінологічної стратегії Угорської академії наук. Мета проєкту полягає в гармонізації освітньої термінології, що використовується в Угорщині та семи країнах Карпатського басейну, де проживають угорські громади, а також у розробленні нових термінів для позначення понять, які наразі не мають відповідних найменувань. У дослідженні термінологічна гармонізація розглядається як одна з форм організованого мовного менеджменту. Аналіз виявив найсуттєвіші відмінності між угорською та українською термінологією вищої освіти у сферах посад науково-педагогічних працівників, наукових ступенів і вчених звань, систем оцінювання, рівнів освіти, органів управління, вступних і мовних іспитів, а також організації освітнього процесу.
Корнелелія Гіреш-Ласлов представила доповідь, підготовлену спільно з Аною Легоцькі-Самарджич з Університету імені Йосипа Юрая Штросмаєра в Осієку, під назвою «Аналіз мовного ландшафту Словаччини, України, Румунії, Сербії, Хорватії, Словенії та Австрії із законодавчої перспективи з особливим акцентом на зазначенні назв населених пунктів» (Analysis of the Linguistic Landscape in Slovakia, Ukraine, Romania, Serbia, Croatia, Slovenia, and Austria from a Legislative Perspective, with Special Emphasis on the Inscription of Names for Inhabited Places). У порівняльному дослідженні проаналізовано правові та інституційні умови публічного відображення історичних угорських назв населених пунктів у регіонах семи країн, де проживають угорські громади. У доповіді було наголошено, що наявність, відсутність і візуальне розміщення табличок із назвами населених пунктів свідчать не лише про практичну реалізацію мовних прав національних меншин, а й про суспільне визнання історичної присутності мовної спільноти та її зв’язку з певною територією.
Окрім змістовної наукової програми, конференція стала чудовою нагодою відновити давні професійні й дружні зв’язки, а також налагодити нові контакти та започаткувати можливу співпрацю. Щиро дякуємо організаторам конференції за можливість взяти участь у заході, представити результати наших досліджень і долучитися до плідного наукового діалогу.
