Становище угорськомовної освіти Закарпаття також обговорили на конференції пам’яті Йожефа Галзла

У День угорських громад, що проживають розпорошено, Товариство Ракоці провело конференцію пам’яті Йожефа Галзла та церемонію вручення премії його імені. Захід відбувся 15 листопада 2026 року в Угорській академії наук у Будапешті. Цьогорічна конференція була присвячена темі «Освіта в розпорошених угорських громадах Карпатського басейну: перспективи від малих сіл до великих міст».

Наукову програму конференції відкрив вступною доповіддю Нандор Барді, завідувач відділу Інституту досліджень національних меншин Центру соціальних наук. Ласло Ветеші, реформатський священник, дослідник розпорошених угорських громад і соціограф, розповів про становище цих громад та їхніх освітніх закладів у Трансильванії, загрозу поступового розпаду громад і можливості їх збереження. Аттіла Папп З., професор-дослідник і директор Інституту досліджень національних меншин Центру соціальних наук, представив місце малокомплектних шкіл і шкіл розпорошених угорських громад у мережі угорськомовної загальної освіти за межами Угорщини, окресливши ширший контекст для порівняння освітньої ситуації в різних регіонах.

Панельну дискусію «Становище угорських малокомплектних шкіл та освітніх закладів розпорошених громад Карпатського басейну в контексті демографічних змін, педагогічних реформ і реформ фінансування» модерував Ференц Салліван. У ній взяли участь Корнелія Гіреш-Ласлов, соціологиня, керівниця Дослідницького центру імені Антала Годинки; Тюнде Морваї, дослідниця національних меншин, керівниця Секретаріату закордонних угорців Угорської академії наук; Ілдіко Ердеї, викладачка університету, директорка Теоретичного ліцею імені Бейли Бартока в Тімішоарі; а також Ерік Палушек, соціолог, науковий співробітник Інституту досліджень національної політики.

Представляючи ситуацію на Закарпатті, Корнелія Гіреш-Ласлов узагальнила результати кількох досліджень, які проводяться в Дослідницькому центрі імені Антала Годинки. Під час дискусії було використано результати мовознавчих досліджень, досліджень сім’ї та молоді, а також результати оцінювання компетентностей у межах проєкту KOMP і дані його фонових анкет. Узагальнення найновіших результатів досліджень, проведених після 2022 року, дало змогу розглянути освітні питання у взаємозв’язку із сімейним середовищем, мововживанням, життєвими обставинами та ціннісними орієнтаціями молоді.

На заході також була присутня Марія Такач, відповідальна за програму підтримки розпорошених угорських громад у Товаристві угорських педагогів Закарпаття (KMPSZ). Габріелла Імстічеї, директорка Тячівського реформатського ліцею-інтернату з угорською мовою навчання, поділилася своїм досвідом під час дискусії «Яким шляхом рухатися угорській освіті? — Перспективи очима керівників закладів освіти та освітніх управлінців». Таким чином, представники Закарпаття представили не лише результати наукових досліджень, а й практичний досвід організації освіти в розпорошених громадах та управління освітніми закладами.

Наукову програму завершив Золтан Кантор, директор Інституту досліджень національної політики. У підсумковому виступі він розглянув зміст доповідей і панельних дискусій у ширшому суспільному контексті та теоретичних межах, поєднавши досвід різних регіонів. Його заключні міркування сформували цілісну основу для осмислення освіти в розпорошених угорських громадах і містили корисні висновки як для науковців, так і для педагогів та організацій, що представляють їхні професійні інтереси.

Захід завершився церемонією нагородження, під час якої Янош Секей, римо-католицький єпископ, голова Угорської католицької єпископської конференції, отримав премію імені Йожефа Галзла за діяльність на службі християнства, Товариства Ракоці та ромських громад.