Назва програми: Підготовка до кодифікації угорських географічних назв Карпатського басейну та створення електронного словника/бази даних географічних назв
Роки реалізації: 2007–2012
Короткий опис: Кодифікація географічних назв за межами Угорщини як безперервне професійне та адміністративне завдання на початку ХХ століття перейшла до компетенції держав-наступниць. Першим і загальним наслідком цього стало те, що надалі практично всюди ігнорувалися угорські мовні та ономастичні аспекти, а здебільшого також усталена практика місцевого вживання угорських назв і історична традиція. У процесі найменування застосовувався принцип державоцентризму, через що частини геоморфологічно цілісних територій, розділені державним кордоном, отримували окремі назви: наприклад, Bene стало Добросіля, Dercen — Дрисино, Zápszony — Заставне тощо.
Ситуацію ускладнює також те, що використання географічних назв на картах Угорщини не є уніфікованим: упродовж минулого століття воно неодноразово змінювалося, що передусім було пов’язано зі ступенем застосування принципу державоцентризму в картографічній практиці.
У 2007–2009 роках метою було створення бази даних географічних назв Закарпаття, яка містила б відповідні українські (державною мовою) та угорські варіанти таких назв: назви адміністративно-територіальних одиниць, більших за населені пункти; назви географічних регіонів; назви природних форм земної поверхні (орографічні назви та гідроніми). Метою укладання корпусу не було збирання виключно історичного матеріалу.
«Кінцевим продуктом» підпрограми став корпус географічних назв Закарпаття, який надалі може бути використаний у багатьох сферах. Хоча не всі угорськомовні населені пункти повернули свої історичні назви, отримані на сьогодні результати дають підстави з оптимізмом оцінювати перспективи відновлення назв інших населених пунктів.
Замовник / партнер програми: Угорська академія наук (Стипендіальна програма підтримки угорської науки за межами Угорщини)
Публікації за результатами дослідження:
Molnár D. István 2014. A kárpátaljai magyar településnevek változása a XX. század folyamán. In: Beregszászi Anikó – Hires-László Kornélia szerk. Meszelt falakon túl: Születésnapi köszöntő kötet Kótyuk István tiszteletére. Beregszász: II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, 131–150.
Pintér Tibor 2003. Amit a modern nemzeti korpuszokról tudni kell. Fórum Társadalomtudományi Szemle 5/3, 71–84.
Pintér Tibor 2005. A Kárpát-medencei magyar nyelvi korpusz határon túli magyar alkorpusza. Gondolatok és tapasztalatok. Kézirat.
Szoták Szilvia 2005. Fejezetek a kisebbségi magyar nyelvhasználat összehasonlító vizsgálatából. Határtalanítás; őrvidéki szavak magyarországi szótárakban. Keményfi Róbert szerk., Osztrák források – magyar kutatók, Österreichische Quellen – Ungarische Forscher. Debrecen–Bécs: Debreceni Egyetem Néprajzi Tanszéke–Collegium Hungaricum
Csernicskó István 2004a Gondolatok a nyelvi egységről és a nyelvi változatosságról. Beregszászi Anikó–Csernicskó István, … itt mennyit ér a szó? Írások a kárpátaljai magyarok nyelvhasználatáról, 110–117. Ungvár: PoliPrint.
Péntek János 2004. A magyar nyelv szótárai, nyelvtanai, kézikönyvei és a határon túli magyar nyelvváltozatok. Az MTA határon túli kutatóállomásainak feladatait is ellátó nyelvi irodák állásfoglalása. Magyar Tudomány 49, 724–726.