Транскордонна мовна доступність у суспільному житті – звіт про хід реалізації проєкту Language APL

27 серпня 2025 року в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ відбувся день відкритих дверей у межах проєкту Language APL – Транскордонна мовна доступність у суспільному житті.

27 серпня 2025 року в Закарпатському угорському інституті імені Ференца Ракоці ІІ відбувся день відкритих дверей у межах проєкту Language APL – Транскордонна мовна доступність у суспільному житті. Метою заходу було представлення проміжних результатів проєкту, а також обговорення практичних можливостей реалізації багатомовності в прикордонних регіонах.

Програму реалізують за підтримки Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027. Головною метою є забезпечення мовних прав національних меншин, посилення багатомовності та подолання мовних бар’єрів у суспільному житті, освіті та економіці.

Учасників привітала Товт Тюнде, директор Благодійного фонду «За Закарпатський угорський інститут», яка наголосила:
«Проєкт не лише допомагає ознайомитися з правовими нормами, але й надає практичні поради для подолання мовних бар’єрів, із якими ми стикаємося у повсякденному житті».

З вітальними словами виступили також Чeрничко Степан, ректор інституту та професійний керівник проєкту, і Оскар Шестак, голова Загальних зборів Саболч-Сатмар-Березької області. Чeрничко Степан підкреслив:
«Забезпечення використання мов національних меншин – це не привілей, а право. Проєкт сприяє тому, щоб ці права реалізовувалися на практиці».

Дослідницькі завдання на Закарпатті виконують Благодійний фонд «За Закарпатський угорський інститут» та Науково-дослідний центр ім. Антонія Годинки. Співробітники центру займаються картографуванням і аналізом мовних ситуацій, аби дати точну картину фактичної реалізації мовних прав меншин.

У доповіді керівниці центру, Гіреш-Ласлов Корнелії, пролунало:
«Наші дослідження свідчать, що на впровадження багатомовності впливають не лише законодавчі рамки, а й місцеві рішення, відкритість інституцій та економічні чинники».

У своїй презентації вона зосередилася на економічній сфері та діяльності місцевих підприємців, наголосивши:
«Двомовні вивіски та клієнтські сервіси не лише полегшують життя національних меншин, але й створюють конкурентні переваги для бізнесу. Мовна доступність – це водночас і інвестиція».

У рамках заходу було представлено Посібник для використання мов в Україні, який є практичним орієнтиром для органів місцевого самоврядування, установ та працівників економічної сфери. У підготовці посібника також брав участь Науково-дослідний центр ім. Антонія Годинки, наводячи приклади того, як законно та ефективно застосовувати угорську мову в суспільному житті.

Під час заходу було наголошено і на перевагах двомовності у сфері послуг. Як приклад відзначили, що двомовні вивіски та інформаційні матеріали підвищують довіру клієнтів і зміцнюють відчуття єдності у місцевих громадах.

Про реалізацію проєкту в Румунії розповіла Анетт Егрі, представниця Фундації «Identitás», яка поділилася досвідом і досягненнями партнерів по інший бік кордону. Коротку промову виголосив також Балог Дьєрдь, консул Консульства Угорщини в Берегові.

Далі слово взяв ужгородський адвокат Василечко Анатолій, який говорив про роль перекладача у кримінальних та адміністративних провадженнях:
«Посередницька роль перекладача є ключовою, адже без нього може постраждати правова безпека клієнтів. Забезпечення використання мов меншин – це основа правової держави».

На завершення заходу президент інституту Ілдіко Орос наголосила:
«Закони гарантують можливість використання мов меншин, але цими правами треба також користуватися. Проєкт допомагає нашим громадам сміливіше й свідоміше застосовувати мовні права, щоб долати бар’єри між нами».

День відкритих дверей підтвердив, що проєкт Language APL у довгостроковій перспективі сприятиме транскордонному співробітництву, демократичній рівності можливостей, а також економічному й суспільному розвитку. Для Науково-дослідного центру імені Антонія Годинки це є новим стимулом продовжувати дослідження на Закарпатті та закладати наукову основу для мовної політики.

Джерело