Публічне відображення назв населених пунктів є не лише питанням орієнтації чи адміністративного впорядкування. Назва населеного пункту на дорожніх знаках, у громадському просторі та на офіційних поверхнях має водночас практичне й символічне значення: вона вказує на місцеву присутність певної спільноти, її історичний зв’язок із територією, а також на те, якою мірою права мовних меншин стають видимими у повсякденному публічному просторі. В історично багатомовних прикордонних регіонах дослідження назв населених пунктів є важливим інструментом для розуміння взаємозв’язку між мовним різноманіттям, місцевим самоврядуванням і видимістю громад.
У межах проєкту Траснкордонна мовна доступність у суспільному просторі (Language Accessibility in Public Life – Language APL) ми досліджуємо питання мовної доступності та багатомовної публічної комунікації в угорсько-румунсько-українському прикордонному регіоні. Одним із важливих напрямів проєкту є вивчення того, у яких формах мови меншин з’являються у публічному просторі. У цьому контексті особливе значення мають таблиці з назвами населених пунктів, оскільки вони пов’язані водночас із правами мовних меншин, практиками місцевого самоврядування та дослідженням мовного ландшафту.
Наведений нижче матеріал зосереджується на трьох сусідніх прикордонних регіонах: області Саболч-Сатмар-Береґ в Угорщині, повіті Сату-Маре в Румунії та Закарпатті в Україні. Ці три регіони утворюють історично взаємопов’язаний багатомовний прикордонний простір, але водночас належать до трьох різних державних систем регулювання. Це дає змогу порівняти, за яких умов назви населених пунктів мовами меншин можуть з’являтися у публічному просторі.
Таблиці країн містять ті населені пункти, які є релевантними для дослідження назв населених пунктів мовами меншин відповідно до чинних у кожній країні порогових показників або офіційних категорій мовного використання меншин. В Угорщині визначальним для використання мов національностей є 10-відсотковий поріг, у Румунії — 20-відсотковий поріг, а в Україні важливими є категорії спільнот, які становлять значну частину населення або традиційно проживають у відповідному населеному пункті. В Україні для цього було оприлюднено окремий офіційний перелік населених пунктів, який визначає, де національні меншини традиційно проживають або становлять значну частину населення відповідно до законодавства.
Важливо зазначити, що таблиці ґрунтуються на останніх доступних переписних даних для відповідного регіону. В Угорщині основою є дані перепису 2022 року, у Румунії — перепису 2021 року, а в Україні — перепису 2001 року, оскільки відтоді в Україні не проводився новий повний загальнонаціональний перепис населення. Тому ці дані не в усіх випадках повністю відображають сучасну демографічну ситуацію, однак із правового та порівняльного погляду вони залишаються офіційною відправною точкою для аналізу.
Нижче подано релевантні населені пункти за країнами з короткими примітками щодо того, на основі якого порогу або офіційної класифікації можна інтерпретувати появу назв населених пунктів мовами меншин.
Угорщина – область Саболч-Сатмар-Береґ
В Угорщині для використання мов національностей важливим є 10-відсотковий поріг. У таблиці нижче наведено населені пункти області Саболч-Сатмар-Береґ, де, за даними перепису населення 2022 року, частка певної національної спільноти досягає або наближається до цього порогу, а також ті населені пункти, де використання назви населеного пункту мовою меншини може бути релевантним із погляду дослідження мовного ландшафту.
| Назва населеного пункту | Спільнота меншини* | Частка за даними перепису 2022 року |
|---|---|---|
| Nyírpilis | ромська | ~85–90% |
| Uszka | ромська | ~75–80% |
| Hodász | ромська | ~55–60% |
| Piricse | ромська | ~45–50% |
| Tiszabecs | ромська, українська | ~35–40% |
| Kántorjánosi | ромська | ~30–35% |
| Aranyosapáti | ромська | ~30% |
| Csaholc | ромська | ~25–30% |
| Györgytarló | ромська | ~20–25% |
| Jéke | ромська | ~15–20% |
| Milota | українська, ромська | ~12–15% |
| Vállaj | німецька, румунська | ~10–15% |
| Nyírmada | ромська, українська | ~28–30% |
| Nagyecsed | ромська | ~22–24% |
| Mándok | ромська, українська | ~18–20% |
| Záhony | українська, ромська | ~15–17% |
| Tiszavasvári | ромська | ~14–16% |
| Nyírbátor | ромська | ~12–14% |
| Mátészalka | ромська, німецька | ~10–12% |
| Nagykálló | ромська | ~10–11% |
Таблиця 1. Населені пункти області Саболч-Сатмар-Береґ, релевантні з погляду використання мов меншин, за даними перепису 2022 року
* Дані ґрунтуються на самоідентифікації за національністю у переписі населення 2022 року. У випадку ромських спільнот офіційні статистичні дані слід інтерпретувати особливо обережно, оскільки на самоідентифікацію можуть впливати соціальні, локальні та ідентифікаційні чинники. Тому наведені частки мають орієнтовний характер і не завжди повністю відображають фактичну місцеву присутність ромських громад.
Румунія – повіт Сату-Маре
У Румунії публічне відображення назв населених пунктів мовами меншин пов’язане з 20-відсотковим порогом частки меншини. У таблиці нижче наведено населені пункти повіту Сату-Маре, де, за даними перепису 2021 року, частка певної спільноти меншини досягає цього порогу, і де відповідно публічне відображення назви населеного пункту мовою меншини може розглядатися як із правового, так і з мовноландшафтного погляду.
| Офіційна назва румунською | Традиційна назва угорською / німецькою | Спільнота меншини | Частка за даними перепису 2021 року |
|---|---|---|---|
| Satu Mare | Szatmárnémeti | угорська | 36,3% |
| Carei | Nagykároly | угорська | 50,6% |
| Tășnad | Tasnád | угорська | 36,1% |
| Livada | Sárköz | угорська | 56,2% |
| Acâș | Ákos | угорська, ромська | 32,8% угорська / 25,4% ромська |
| Ardud | Erdőd | угорська | 14,12%* |
| Botiz | Batiz | угорська | 26,4% |
| Berveni | Börvely | угорська | 82,3% |
| Ciumești | Csomaköz | угорська | 78,2% |
| Urziceni | Csanálos / Schonthal | угорська, німецька | 56,3% угорська / 24,8% німецька |
| Agriș | Egri | угорська | 81,4% |
| Andrid | Érendréd | угорська | 41,2% |
| Hodod | Hadad | угорська | 64,5% |
Таблиця 2. Стандартизована багатомовність: частки меншин у вибраних населених пунктах повіту Сату-Маре за даними перепису 2021 року
* Ardud/Erdőd за даними перепису 2021 року не досягає румунського 20-відсоткового порогу меншини; він включений до таблиці через свою історичну та топонімічну релевантність.
Україна – Закарпаття
В Україні використання мов меншин не регулюється одним загальним відсотковим порогом у такий самий спосіб, як в Угорщині чи Румунії. Відповідне регулювання розрізняє населені пункти, де певна національна меншина становить значну частину населення, і ті, де відповідна спільнота традиційно присутня. Для цього в Україні було оприлюднено окремий офіційний перелік населених пунктів.
Наведена нижче таблиця містить релевантні закарпатські населені пункти на основі даних перепису 2001 року та офіційної класифікації. Це особливо важливо, оскільки перепис 2001 року й надалі залишається єдиним повним офіційно придатним джерелом переписних даних для аналізу частки меншин на рівні населених пунктів в Україні.
| Офіційна назва українською | Традиційна назва угорською / румунською / німецькою / словацькою | Латинська транслітерація | Спільнота меншини | Правова підстава / поріг |
|---|---|---|---|---|
| Астей | Asztély | Astei | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Бадалово | Badaló | Badalovo | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Бакош | Kisbakos | Bakosh | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Балажер | Balazsér | Balazher | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Батрадь | Bótrágy | Batrad | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Бене | Bene | Bene | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Берегове | Beregszász | Berehove | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Берегуйфалу | Beregújfalu | Berehuifalu | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Біла Церква | Fejéregyháza | Bila Tserkva | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Боржава | Nagyborzsova | Borzhava | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Ботар | Batár | Botar | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Ботфалва | Botfalva | Botfalva | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Вари | Mezővári | Vary | ромська, угорська | пункт 3 (>15%) |
| Велика Бакта | Nagybakta | Velyka Bakta | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Велика Добронь | Nagydobrony | Velyka Dobron | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Великі Геївці | Nagygejőc | Velyki Heiivtsi | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Галоч | Gálocs | Haloch | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Геча | Mezőgecse | Hecha | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Глибоке | Hluboka | Hlyboke | словацька | пункт 3 (>15%) |
| Глибокий Потік | Strâmtura | Hlybokyi Potik | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Гута | Huta | Huta | словацька | пункт 3 (>15%) |
| Демичі | Demicső | Demechi | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Дийда | Beregdéda | Dyida | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Добрік | Dobric | Dobrik | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Запсонь | Zápszony | Zapson | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Затисівка | Tiszacsoma | Zatysivka | угорська | пункт 2 (>10%) |
| Карачин | Karácsfalva | Karachyn | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Кідьош | Kígyós | Kidyosh | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Косонь | Mezőkaszony | Koson | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Мала Бийгань | Kisbégány | Mala Byihan | ромська, угорська | пункт 3 (>15%) |
| Мале Попово | Papitanya | Male Popovo | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Матійово | Mátyfalva | Matiyovo | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Мочола | Macsola | Mochola | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Мужієво | Nagymuzsaly | Muzhiyevo | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Нижня Апша | Apșa de Jos | Nyzhnia Apsha | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Перехрестя | Tiszakeresztúr | Perekhrestia | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Пещера | Peștera | Pechera | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Пийтерфолво | Tiszapéterfalva | Pyiterfolvo | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Плаюць | Plăiuț | Plaiutsa | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Подішор | Podișor | Podishor | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Ракошино | Beregrákos | Rakoshyno | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Родникова Гута | Izvor Huta | Rodnykova Huta | словацька | пункт 2 (>10%) |
| Свобода | Nagybakos | Svoboda | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Середнє Водяне | Apșa de Mijloc | Serednie Vodiane | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Серне | Szernye | Serne | ромська, угорська | пункт 2 / пункт 3 |
| Синяк | Blaubad | Syniak | німецька | пункт 3 (>15%) |
| Соловка | Szalóka | Solovka | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Соломоново | Tiszasalamon | Solomonovo | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Солотвино | Slatina / Aknaszlatina | Solotvyno | румунська, угорська | пункт 3 (>15%) |
| Сторожниця | Storožnica | Storozhnytsia | словацька | пункт 3 (>15%) |
| Стримба | Strâmba | Strymba | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Сюрте | Szürte | Siurte | ромська, угорська | пункт 2 / пункт 3 |
| Тарнівці | Ungtarnóc | Tarnivtsi | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Теково | Tekeháza | Tekovo | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Тийглаш | Kistéglás | Tyihlash | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Тисаагтелек | Tiszaágtelek | Tysaahtelek | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Тисобикень | Tiszabökény | Tysobyken | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Топчино | Teteș | Topchyno | румунська | пункт 3 (>15%) |
| Фанчиково | Fancsika | Fanchykovo | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Форнош | Fornos | Fornosh | угорська | пункт 3 (>15%) |
| Шенборн | Schönborn | Shenborn | німецька | пункт 3 (>15%) |
Таблиця 3. Закарпатські населені пункти, де національні меншини становлять значну частину населення або традиційно присутні згідно з офіційною класифікацією України*
* Таблицю підготовлено на основі дослідницького списку, розробленого для методології. Вихідною точкою є офіційний український перелік населених пунктів, де національні меншини традиційно проживають або становлять значну частину населення. Офіційний перелік містить українську назву населеного пункту, адміністративний код, національну меншину та правову підставу включення; ця таблиця доповнює ці дані традиційними угорськими, румунськими, німецькими або словацькими назвами населених пунктів, а також латинською транслітерацією. «Пункт 2» означає правову підставу традиційної присутності, а «пункт 3» — правову підставу значної частки населення.
Підсумок
Дані трьох регіонів показують, що поява назв населених пунктів мовами меншин у кожному випадку пов’язана з правовими, демографічними та місцевими адміністративними умовами, однак логіка регулювання в окремих країнах відрізняється. В Угорщині рамки видимості визначаються 10-відсотковим порогом і ініціативою місцевого самоврядування національності; у Румунії — 20-відсотковим порогом і більш обов’язковим характером регулювання; в Україні — офіційно визначеним переліком населених пунктів меншин і практиками місцевого виконання.
Дослідження таблиць із назвами населених пунктів є тому не лише мовним або адміністративним питанням, а й важливим показником публічної присутності меншин, їхнього місцевого визнання та практичної реалізації мовних прав.