Мовна видимість у прикордонному регіоні: назви населених пунктів мовами меншин в Угорщині, Румунії та Україні

Публічне відображення назв населених пунктів є не лише питанням орієнтації чи адміністративного впорядкування. Назва населеного пункту на дорожніх знаках, у громадському просторі та на офіційних поверхнях має водночас практичне й символічне значення: вона вказує на місцеву присутність певної спільноти, її історичний зв’язок із територією, а також на те, якою мірою права мовних меншин стають видимими у повсякденному публічному просторі. В історично багатомовних прикордонних регіонах дослідження назв населених пунктів є важливим інструментом для розуміння взаємозв’язку між мовним різноманіттям, місцевим самоврядуванням і видимістю громад.

У межах проєкту Траснкордонна мовна доступність у суспільному просторі (Language Accessibility in Public Life – Language APL) ми досліджуємо питання мовної доступності та багатомовної публічної комунікації в угорсько-румунсько-українському прикордонному регіоні. Одним із важливих напрямів проєкту є вивчення того, у яких формах мови меншин з’являються у публічному просторі. У цьому контексті особливе значення мають таблиці з назвами населених пунктів, оскільки вони пов’язані водночас із правами мовних меншин, практиками місцевого самоврядування та дослідженням мовного ландшафту.

Наведений нижче матеріал зосереджується на трьох сусідніх прикордонних регіонах: області Саболч-Сатмар-Береґ в Угорщині, повіті Сату-Маре в Румунії та Закарпатті в Україні. Ці три регіони утворюють історично взаємопов’язаний багатомовний прикордонний простір, але водночас належать до трьох різних державних систем регулювання. Це дає змогу порівняти, за яких умов назви населених пунктів мовами меншин можуть з’являтися у публічному просторі.

Таблиці країн містять ті населені пункти, які є релевантними для дослідження назв населених пунктів мовами меншин відповідно до чинних у кожній країні порогових показників або офіційних категорій мовного використання меншин. В Угорщині визначальним для використання мов національностей є 10-відсотковий поріг, у Румунії — 20-відсотковий поріг, а в Україні важливими є категорії спільнот, які становлять значну частину населення або традиційно проживають у відповідному населеному пункті. В Україні для цього було оприлюднено окремий офіційний перелік населених пунктів, який визначає, де національні меншини традиційно проживають або становлять значну частину населення відповідно до законодавства.

Важливо зазначити, що таблиці ґрунтуються на останніх доступних переписних даних для відповідного регіону. В Угорщині основою є дані перепису 2022 року, у Румунії — перепису 2021 року, а в Україні — перепису 2001 року, оскільки відтоді в Україні не проводився новий повний загальнонаціональний перепис населення. Тому ці дані не в усіх випадках повністю відображають сучасну демографічну ситуацію, однак із правового та порівняльного погляду вони залишаються офіційною відправною точкою для аналізу.

Нижче подано релевантні населені пункти за країнами з короткими примітками щодо того, на основі якого порогу або офіційної класифікації можна інтерпретувати появу назв населених пунктів мовами меншин.

Угорщина – область Саболч-Сатмар-Береґ

В Угорщині для використання мов національностей важливим є 10-відсотковий поріг. У таблиці нижче наведено населені пункти області Саболч-Сатмар-Береґ, де, за даними перепису населення 2022 року, частка певної національної спільноти досягає або наближається до цього порогу, а також ті населені пункти, де використання назви населеного пункту мовою меншини може бути релевантним із погляду дослідження мовного ландшафту.

Назва населеного пунктуСпільнота меншини*Частка за даними перепису 2022 року
Nyírpilisромська~85–90%
Uszkaромська~75–80%
Hodászромська~55–60%
Piricseромська~45–50%
Tiszabecsромська, українська~35–40%
Kántorjánosiромська~30–35%
Aranyosapátiромська~30%
Csaholcромська~25–30%
Györgytarlóромська~20–25%
Jékeромська~15–20%
Milotaукраїнська, ромська~12–15%
Vállajнімецька, румунська~10–15%
Nyírmadaромська, українська~28–30%
Nagyecsedромська~22–24%
Mándokромська, українська~18–20%
Záhonyукраїнська, ромська~15–17%
Tiszavasváriромська~14–16%
Nyírbátorромська~12–14%
Mátészalkaромська, німецька~10–12%
Nagykállóромська~10–11%

Таблиця 1. Населені пункти області Саболч-Сатмар-Береґ, релевантні з погляду використання мов меншин, за даними перепису 2022 року

* Дані ґрунтуються на самоідентифікації за національністю у переписі населення 2022 року. У випадку ромських спільнот офіційні статистичні дані слід інтерпретувати особливо обережно, оскільки на самоідентифікацію можуть впливати соціальні, локальні та ідентифікаційні чинники. Тому наведені частки мають орієнтовний характер і не завжди повністю відображають фактичну місцеву присутність ромських громад.

Румунія – повіт Сату-Маре

У Румунії публічне відображення назв населених пунктів мовами меншин пов’язане з 20-відсотковим порогом частки меншини. У таблиці нижче наведено населені пункти повіту Сату-Маре, де, за даними перепису 2021 року, частка певної спільноти меншини досягає цього порогу, і де відповідно публічне відображення назви населеного пункту мовою меншини може розглядатися як із правового, так і з мовноландшафтного погляду.

Офіційна назва румунськоюТрадиційна назва угорською / німецькоюСпільнота меншиниЧастка за даними перепису 2021 року
Satu MareSzatmárnémetiугорська36,3%
CareiNagykárolyугорська50,6%
TășnadTasnádугорська36,1%
LivadaSárközугорська56,2%
AcâșÁkosугорська, ромська32,8% угорська / 25,4% ромська
ArdudErdődугорська14,12%*
BotizBatizугорська26,4%
BerveniBörvelyугорська82,3%
CiumeștiCsomaközугорська78,2%
UrziceniCsanálos / Schonthalугорська, німецька56,3% угорська / 24,8% німецька
AgrișEgriугорська81,4%
AndridÉrendrédугорська41,2%
HododHadadугорська64,5%

Таблиця 2. Стандартизована багатомовність: частки меншин у вибраних населених пунктах повіту Сату-Маре за даними перепису 2021 року

* Ardud/Erdőd за даними перепису 2021 року не досягає румунського 20-відсоткового порогу меншини; він включений до таблиці через свою історичну та топонімічну релевантність.

Україна – Закарпаття

В Україні використання мов меншин не регулюється одним загальним відсотковим порогом у такий самий спосіб, як в Угорщині чи Румунії. Відповідне регулювання розрізняє населені пункти, де певна національна меншина становить значну частину населення, і ті, де відповідна спільнота традиційно присутня. Для цього в Україні було оприлюднено окремий офіційний перелік населених пунктів.

Наведена нижче таблиця містить релевантні закарпатські населені пункти на основі даних перепису 2001 року та офіційної класифікації. Це особливо важливо, оскільки перепис 2001 року й надалі залишається єдиним повним офіційно придатним джерелом переписних даних для аналізу частки меншин на рівні населених пунктів в Україні.

Офіційна назва українськоюТрадиційна назва угорською / румунською / німецькою / словацькоюЛатинська транслітераціяСпільнота меншиниПравова підстава / поріг
АстейAsztélyAsteiугорськапункт 3 (>15%)
БадаловоBadalóBadalovoугорськапункт 3 (>15%)
БакошKisbakosBakoshугорськапункт 3 (>15%)
БалажерBalazsérBalazherугорськапункт 3 (>15%)
БатрадьBótrágyBatradугорськапункт 3 (>15%)
БенеBeneBeneугорськапункт 3 (>15%)
БереговеBeregszászBerehoveугорськапункт 3 (>15%)
БерегуйфалуBeregújfaluBerehuifaluугорськапункт 3 (>15%)
Біла ЦеркваFejéregyházaBila Tserkvaрумунськапункт 3 (>15%)
БоржаваNagyborzsovaBorzhavaугорськапункт 3 (>15%)
БотарBatárBotarугорськапункт 3 (>15%)
БотфалваBotfalvaBotfalvaугорськапункт 3 (>15%)
ВариMezőváriVaryромська, угорськапункт 3 (>15%)
Велика БактаNagybaktaVelyka Baktaугорськапункт 3 (>15%)
Велика ДоброньNagydobronyVelyka Dobronугорськапункт 3 (>15%)
Великі ГеївціNagygejőcVelyki Heiivtsiугорськапункт 3 (>15%)
ГалочGálocsHalochугорськапункт 3 (>15%)
ГечаMezőgecseHechaугорськапункт 3 (>15%)
ГлибокеHlubokaHlybokeсловацькапункт 3 (>15%)
Глибокий ПотікStrâmturaHlybokyi Potikрумунськапункт 3 (>15%)
ГутаHutaHutaсловацькапункт 3 (>15%)
ДемичіDemicsőDemechiугорськапункт 3 (>15%)
ДийдаBeregdédaDyidaугорськапункт 3 (>15%)
ДобрікDobricDobrikрумунськапункт 3 (>15%)
ЗапсоньZápszonyZapsonугорськапункт 3 (>15%)
ЗатисівкаTiszacsomaZatysivkaугорськапункт 2 (>10%)
КарачинKarácsfalvaKarachynугорськапункт 3 (>15%)
КідьошKígyósKidyoshугорськапункт 3 (>15%)
КосоньMezőkaszonyKosonугорськапункт 3 (>15%)
Мала БийганьKisbégányMala Byihanромська, угорськапункт 3 (>15%)
Мале ПоповоPapitanyaMale Popovoугорськапункт 3 (>15%)
МатійовоMátyfalvaMatiyovoугорськапункт 3 (>15%)
МочолаMacsolaMocholaугорськапункт 3 (>15%)
МужієвоNagymuzsalyMuzhiyevoугорськапункт 3 (>15%)
Нижня АпшаApșa de JosNyzhnia Apshaрумунськапункт 3 (>15%)
ПерехрестяTiszakeresztúrPerekhrestiaугорськапункт 3 (>15%)
ПещераPeșteraPecheraрумунськапункт 3 (>15%)
ПийтерфолвоTiszapéterfalvaPyiterfolvoугорськапункт 3 (>15%)
ПлаюцьPlăiuțPlaiutsaрумунськапункт 3 (>15%)
ПодішорPodișorPodishorрумунськапункт 3 (>15%)
РакошиноBeregrákosRakoshynoугорськапункт 3 (>15%)
Родникова ГутаIzvor HutaRodnykova Hutaсловацькапункт 2 (>10%)
СвободаNagybakosSvobodaугорськапункт 3 (>15%)
Середнє ВодянеApșa de MijlocSerednie Vodianeрумунськапункт 3 (>15%)
СернеSzernyeSerneромська, угорськапункт 2 / пункт 3
СинякBlaubadSyniakнімецькапункт 3 (>15%)
СоловкаSzalókaSolovkaугорськапункт 3 (>15%)
СоломоновоTiszasalamonSolomonovoугорськапункт 3 (>15%)
СолотвиноSlatina / AknaszlatinaSolotvynoрумунська, угорськапункт 3 (>15%)
СторожницяStorožnicaStorozhnytsiaсловацькапункт 3 (>15%)
СтримбаStrâmbaStrymbaрумунськапункт 3 (>15%)
СюртеSzürteSiurteромська, угорськапункт 2 / пункт 3
ТарнівціUngtarnócTarnivtsiугорськапункт 3 (>15%)
ТековоTekeházaTekovoугорськапункт 3 (>15%)
ТийглашKistéglásTyihlashугорськапункт 3 (>15%)
ТисаагтелекTiszaágtelekTysaahtelekугорськапункт 3 (>15%)
ТисобикеньTiszabökényTysobykenугорськапункт 3 (>15%)
ТопчиноTeteșTopchynoрумунськапункт 3 (>15%)
ФанчиковоFancsikaFanchykovoугорськапункт 3 (>15%)
ФорношFornosFornoshугорськапункт 3 (>15%)
ШенборнSchönbornShenbornнімецькапункт 3 (>15%)

Таблиця 3. Закарпатські населені пункти, де національні меншини становлять значну частину населення або традиційно присутні згідно з офіційною класифікацією України*

* Таблицю підготовлено на основі дослідницького списку, розробленого для методології. Вихідною точкою є офіційний український перелік населених пунктів, де національні меншини традиційно проживають або становлять значну частину населення. Офіційний перелік містить українську назву населеного пункту, адміністративний код, національну меншину та правову підставу включення; ця таблиця доповнює ці дані традиційними угорськими, румунськими, німецькими або словацькими назвами населених пунктів, а також латинською транслітерацією. «Пункт 2» означає правову підставу традиційної присутності, а «пункт 3» — правову підставу значної частки населення.

Підсумок

Дані трьох регіонів показують, що поява назв населених пунктів мовами меншин у кожному випадку пов’язана з правовими, демографічними та місцевими адміністративними умовами, однак логіка регулювання в окремих країнах відрізняється. В Угорщині рамки видимості визначаються 10-відсотковим порогом і ініціативою місцевого самоврядування національності; у Румунії — 20-відсотковим порогом і більш обов’язковим характером регулювання; в Україні — офіційно визначеним переліком населених пунктів меншин і практиками місцевого виконання.

Дослідження таблиць із назвами населених пунктів є тому не лише мовним або адміністративним питанням, а й важливим показником публічної присутності меншин, їхнього місцевого визнання та практичної реалізації мовних прав.