Ситуація з мовною політикою в Україні ніколи не була статичною. З часу проголошення незалежності законодавство постійно змінювалося, відгукуючись на політичну ситуацію, суспільну напругу, геополітичну орієнтацію та актуальні кризові стани в державі. За останні понад тридцять років можемо говорити про кілька завершених етапів, а постійні зміни стали головною ознакою правових заходів у сфері мови. Саме тому вважаємо за доцільне узагальнити у простій, зрозумілій та сконденсованій формі найбільш важливі за минулі десятиріччя норми законодавства стосовно мовних прав. Реалізовуючи європейські інтеграційні прагнення, після інтенсивних дипломатичних переговорів у 2022 році Україна ухвалила Закон «Про національні меншини (спільноти) України», після чого були внесені численні зміни та доповнення не тільки до тексту цього закону, але й до інших норм законодавства, що стосувалися національних меншин. Крім схематичного узагальнення цих змін, ми поставили за мету ознайомити читачів з чинними міжнародними правовими актами, які стосуються мововживання нацменшин. У другій частині видання вміщені повний текст Закону «Про національні меншини (спільноти) України» від 2022 року, текст змін до нього від 2023 року, ухвалених з урахуванням експертних висновків Ради Європи та її органів, а також прийняту в 2024 році Методологію використання мов національних меншин (спільнот) з переліком населених пунктів. Ці тексти можна прочитати як в оригіналі українською мовою, так і в перекладі угорською.