25–26 листопада міжнародною інтердисциплінарною конференцією завершився проєкт Interreg «Транскордонна мовна доступність у суспільному просторі», реалізований у співпраці Угорщини, Румунії та України за підтримки Європейського Союзу. Захід відбувся в Закарпатському угорському університеті ім. Ференца Ракоці ІІ. Проєкт, що триває з 1 січня по 31 грудня, реалізується за участі Науково-дослідного центру імені Антала Годинки.
Під час відкриття конференції з вітальними промовами виступили: Степан Черничко, ректор університета Ракоці, Тюнде Тотв, директор Фонду за Закарпатський угорський інститут, Ласло Віда, генеральний консул Консульства Угорщини в Берегові, Оскар Шестак, президент Європейського об’єднання територіального співробітництва з обмеженою відповідальності ТИСА та голова загальних зборів області Саболч-Сатмар-Берег в Угорщині, Чобо Патакі, голову повітової ради Сату Маре, а також Золтан Баб’як, голова Береговської міської ради.
Учасники також мали нагоду почути звернення депутата Європейського парламенту Вікторії Ференц.
Однією з ключових цілей проєкту було представлення та відзначення успішних практик у сфері мовної доступності. У межах ініціативи нагороди отримали п’ять установ та організацій:
- TV21 Ужгород
- Великодобронський ліцей
- Солотвинська селищна рада
- Ференц Гал, власник Franklin’s store
- Підприємство «Fratelli» під керівництвом Аттіли Ніщака
Спільною рисою лауреатів є послідовна підтримка багатомовності та мовної інклюзії у своїй діяльності.
Фахову частину конференції відкрив Петтері Лайхонен, який представив практичний досвід конституційної двомовності у Фінляндії. Далі Степан Черничко виступив із доповіддю про зміни у сфері мовних прав і поточний стан мовної доступності в Україні.
У післяобідньому блоці Анжела Шорбан звернула увагу на взаємозв’язок економічних процесів і вживання мов: у її доповіді йшлося про те, як мовні бар’єри впливають на економічні можливості меншин і які переваги надає мовна доступність для підприємств. Ілдіко Ванчо проаналізувала ситуацію з уживанням мов меншин у Словаччині, наголошуючи на різниці між правовими нормами та повсякденною практикою. На завершення пленарної частини Іштван Козмач розповів про видимість малих мов та суспільну репрезентацію їхніх мовних спільнот.
Другого дня конференції відбулися секційні засідання, під час яких 49 дослідників із 9 країн представили свої останні результати. Тематика охопила широкий спектр питань — від освітньої мовної політики та цифрової доступності до особливостей багатомовної комунікації у публічному просторі.
Дводенний захід засвідчив: мовна доступність є не лише фаховим викликом, а й спільною суспільною відповідальністю, у межах якої заклади, органи місцевого самоврядування, дослідники та громадські організації здатні досягати вагомих результатів.
Приклади доповідачів та експертів підтверджують, що підтримка багатомовності та забезпечення мовних прав — завдання, що долає кордони, а поширення успішних практик здатне започаткувати реальні позитивні зміни.
Проєкт HUSKROUA/23/S/3.1/011 Language APL реалізується в межах Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027 за підтримки Європейського Союзу.