Назва програми: Мова та мовні варіанти як економічний ресурс у символічному просторі Закарпаття
Роки реалізації: з 2015 року
Короткий опис: У межах багаторічної дослідницької програми, започаткованої у 2015 році, ми розглядаємо мову як ресурс, що може набувати економічної цінності у символічному просторі Закарпаття, зокрема шляхом аналізу різних рівнів мовного ландшафту.
Дослідження спрямоване на аналіз таких питань:
- яким чином у регіоні проявляється глобальна англійська мова, що дедалі більше утверджується як «світова»;
- ролі локальних, виразно відмінних від стандартної української мовних різновидів слов’янської більшості Закарпаття (які дехто вважає окремою русинською мовою) у формуванні туристичної привабливості регіону;
- присутності угорської мови та її функцій серед економічних ресурсів краю;
- наявності у символічному просторі регіону російської мови — колишньої домінантної мови Радянського Союзу, що й дотепер зберігає в Україні потужні позиції;
- присутності та функціонування інших мов національних меншин Закарпаття (румунської, німецької, словацької, ромської);
- поширення та функцій різних систем письма — поряд із повсякденними латиницею та кирилицею також раніше звичного для мовного ландшафту регіону, але нині дедалі рідкіснішого єврейського письма, і новітніх випадків використання секейського рунічного письма в окремих специфічних ситуаціях.
Україна є державою, сформованою в межах колишнього Радянського Союзу з історично, економічно й культурно різнорідних регіонів із відмінним конфесійним, етнічним і мовним складом населення, між якими існують численні розбіжності різного масштабу (Karácsonyi et al 2014); від 1991 року країна переживає найглибшу кризу у своїй новітній історії. У межах дослідницької програми ми аналізуємо, яким чином на Закарпатті — у складі незалежної України, що перебуває в пошуку ідентичності та прагне до уніфікації й гомогенізації, — відбувається своєрідне відродження локальних цінностей, здатних перетворюватися на матеріальні ресурси, а також яку роль у понятті «закарпатськість» відіграють регіональні мовні та культурні елементи.
У дослідженні основну увагу зосереджено на мовному ландшафті в широкому розумінні та на економічній і культурній цінності, що приписується окремим мовам і мовним різновидам. На численних дослідницьких локаціях здійснюється фіксація й документування (передусім за допомогою фотоматеріалів) присутності мов і мовних варіантів у мовному ландшафті. За допомогою глибинних інтерв’ю та фокус-групових дискусій також з’ясовується, як самі мешканці Закарпаття, а також туристи й представники туристичної сфери розуміють феномен «закарпатськості» та роль локальних мовних різновидів у ньому.
Організатор / підтримка дослідження: Науково-дослідний центр імені Антала Годинки; програма Domus Угорської академії наук.
Публікації за результатами дослідження:
Csernicskó István 2017. Nyelv, gazdaság, társadalom. Globális nyelvek Kárpátalja magyarok lakta végeinek nyelvi tájképében. In: Márku Anita – Tóth Enikő szerk. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Ungvár: „RIK-U”, 13–44.
Csernicskó István 2019. Fények és árnyak Kárpátalja nyelvi tájképéből. Ungvár: Autdor-Shark.
Csernicskó István, Hires-László Kornélia, Karmacsi Zoltán, Márku Anita, Máté Réka, Tóth-Orosz Enikő 2021. A magyarok és a magyar nyelv Kárpátalján. Törökbálint: Termini Egyesület.
Hires-László Kornélia 2018a. A nyelvi tájkép változása Beregszászon. In: Máté Réka és Karmacsi Zoltán szerk. Nyelvek és nyelvvátozatok térben és időben. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból IV. Ungvár: „RIK-U”. 183–196.
Hires-László Kornélia 2018b. Nyelvi tájkép és turizmus Beregszászon. In: Tódor Erika-Mária – Tankó Enikő – Dégi Zsuzsanna szerk. Nyelvi tájkép, nyelvi sokszínűség I. Nyelvhasználat, nyelvi tájkép és gazdasági élet . Kolozsvár: Scientia. 193–209.
Hires-László Kornélia 2019. Linguistic Landscapes in a Western Ukranian Town. Corvinus Journal of Sociology and Social Policy Vol.10 (2019)1, 87–111. DOI: 10.14267/CJSSP.2019.1.5
Hires-László Kornélia – Máté Réka – Tóth-Orosz Enikő 2022. Kereskedelmi egységek nyelvi tájképe: kárpátaljai román- és magyarlakta települések példája alapján. In: Karmacsi Zoltán – Márku Anita – Tóth-Orosz Enikő szerk. Mozaikok a magyar nyelvhasználatból. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból VI. Törökbálint: Termini Egyesület, 36–54.
Karmacsi Zoltán 2016. Zápszony és Mezőkaszony nyelvi tájképének változása. In: Барчан В. В., Белей Л. О., Венжинович Н. Ф., Кузьма О. Ю., Староста О. І., Шаркань В. В., Шумицька Г. В., Ярема Х. І. ред. Студії з філології та журналістики: Матеріали ІІ Міжнародної наукво-практичної конференції студентів та аспірантів „Актуальні проблеми філології та журналістики”. Ungvár: Grazhda, 239–241.
Karmacsi Zoltán 2017. A nyelvi tájkép változásának egy aspektusa. In: Márku Anita – Tóth Enikő szerk. Többnyelvűség, regionalitás, nyelvoktatás. Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból III. Ungvár: „RIK-U”, 54–60.
Karmacsi Zoltán 2018a. Kárpátalja turisztikai vonzerőinek nyelvi tájképe. METSZETEK Vol. 7:1., 91–118. DOI 10.18392/metsz/2018/1/4
Karmacsi Zoltán 2018b. Turizmus és nyelvi tájkép. In: Tódor Erika-Mária – Tankó Enikő – Dégi Zsuzsanna szerk. Nyelvi tájkép, nyelvi sokszínűség I. Nyelvhasználat, nyelvi tájkép és gazdasági élet. Kolozsvár: Scientia Kiadó. 211–220.