Назва програми: A Regionális vagy kisebbségi nyelvek európai kartájának és a Keretegyezmény a nemzeti kisebbségek védelméről gyakorlati alkalmazása Ukrajnában (Kárpátalján) (Практичне застосування Європейської хартії регіональних або міноритарних мов та Рамкової конвенції про захист національних меншин в Україні (на Закарпатті))
Рік: 2021
Короткий опис: Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних або міноритарних мов у 1999 році, однак практичне застосування відповідного закону тоді не відбулося, оскільки Конституційний Суд визнав закон про ратифікацію таким, що втратив чинність із формальних підстав. Повторна ратифікація Хартії була здійснена у 2003 році (Закон № 802-IV); ратифікаційний документ передано на зберігання Генеральному секретареві Ради Європи 19 вересня 2005 року, а сама Хартія набула чинності для України 1 січня 2006 року.Улітку 2012 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про засади державної мовної політики», який, зокрема з посиланням на положення Хартії, змінив правове середовище використання регіональних або міноритарних мов, у тому числі на Закарпатті.
Метою дослідницької програми було з’ясувати, як міжнародні зобов’язання України реалізуються на практиці щодо регіональних або міноритарних мов Закарпаття — передусім угорської, словацької, румунської та німецької.
Унаслідок адміністративно-територіальної реформи та процесів децентралізації в Україні сформовано нові територіальні громади. На Закарпатті в межах 6 районів і 19 територіальних громад було відібрано 32 населені пункти із помітною присутністю угорської, словацької, румунської та німецької національних меншин поряд з етнічною більшістю населення.
За участю співробітників Інституту та студентів-практикантів як польових дослідників упродовж реалізації проєкту неодноразово проводилися польові дослідження мовного ландшафту територіальних громад Закарпаття з фіксацією матеріалу за допомогою фотодокументації. Загалом фотофіксацію здійснено у 65 населених пунктах, що дало змогу поповнити базу даних мовного ландшафту Центру приблизно 2100 новими світлинами.
На кожній дослідницькій локації аналіз здійснювався за такими параметрами присутності відповідної міноритарної мови в публічному просторі населеного пункту:
a) таблиці з назвами населених пунктів;
b) вуличні покажчики;
c) органи місцевого самоврядування та їхні установи;
d) офіційні вебсайти громад і населених пунктів;
e) заклади освіти;
f) культові споруди;
g) торговельні об’єкти;
h) реклама та комерційні оголошення;
i) приватні інформаційні написи та оголошення;
j) надгробні надписи.
У період пандемії значна частина повсякденної діяльності перемістилася в онлайн-простір, водночас зросло значення отримання інформації через інтернет. У зв’язку з цим в окремому підрозділі дослідження було проаналізовано, якою мірою національні меншини, охоплені вибіркою, представлені в онлайн-присутності відповідних населених пунктів і територіальних громад, зокрема які мови використовуються в дописах на публічно доступних офіційних сторінках громад та в коментарях користувачів, а також які з них мають домінантне становище.
Організатор / підтримка дослідження: Науково-дослідний центр ім. Антала Годинки; програма групових грантів MTA Domus.
Публікації за результатами дослідження:
Csernicskó István – Hires-László Kornélia – Tóth-Orosz Enikő 2022. Helységnévtáblák nyelvi sokszínűsége Kárpátalján. In: Márku Anita – Karmacsi Zoltán – Tóth-Orosz Enikő szerk. Mozaikok a magyar nyelvhasználatból: Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból VI. Törökbálint: Termini Egyesület, 11–35.
Hires-László Kornélia – Máté Réka – Tóth-Orosz Enikő 2022. Kereskedelmi egységek nyelvi tájképe: kárpátaljai román- és magyarlakta települések példája alapján. In: Márku Anita – Karmacsi Zoltán – Tóth-Orosz Enikő szerk. Mozaikok a magyar nyelvhasználatból: Tanulmányok a Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont kutatásaiból VI. Törökbálint: Termini Egyesület, 36–54.