AZ ÁLLAMNYELV OKTATÁSÁNAK JAVÍTÁSÁRA TETT KÍSÉRLETEK KÁRPÁTALJÁN: állami feladatok ellátása állami támogatás nélkül…

Amikor szóba kerül – és ez az utóbbi években egyre gyakrabban történik meg – az államnyelv oktatásának problémaköre a kijevi vagy ungvári hivatalnokokkal, úgynevezett szakértőkkel, politikusokkal való párbeszédben, előbb vagy utóbb a szemünkre vetik, hogy a kárpátaljai magyar közösség képviselői, a Kárpátaljai Magyar Pedagógusszövetség tagjai vagy a II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola oktatói nem tesznek semmit annak érdekében, hogy a magyar tannyelvű iskolákban magas szinten oktassák az államnyelvet.

Amellett, hogy ez a fajta vádaskodás és számonkérés nevetséges és felháborító (hiszen az állam feladata az állami oktatási intézmények fenntartása, az oktatás tárgyi, személyi, infrastukturális és szakmódszertani feltételeinek biztosítása), a kárpátaljai magyar közösség nem kevés erőfeszítést és nem kevés szellemi, valamint anyagi erőforrást mozgósított annak érdekében, hogy elősegítse az államnyelv oktatásának színvonal-emelkedését, hogy enyhítsen az eredményes és hatékony ukránnyelv-oktatás feltételeinek hiányán. Mindent természetesen nem tudunk és nem akarunk megoldani az állam helyett. De az alábbiakban röviden és vázlatosan – hogy az állami csinovnyikok is megértsék: ukrán nyelven – egyáltalán nem törekedve a teljességre összefoglaljuk, mit is tett a kárpátaljai magyar közösség egyetlen kopijka ukrán állami támogatás nélkül ezen a téren.

Akik magyarul kíváncsiak arra, amit ukránul alább összefoglaltunk, annak ajánljuk az alábbi (évekkel korábban készült) anyagokat: itt és itt.

На допомогу державі…

 

Після Другої світової війни на приєднаному до Радянського Союзу Закарпатті в школах з угорською мовою навчання в обов’язковому порядку почали викладати російську мову, однак зовсім не вчили українську, що була мовою більшості населення в Українській Радянській Соціалістичній Республіці та на Закарпатті. Після проголошення незалежності України в 1991 році в угорськомовних школах перестали вивчати російську, й у всіх загальноосвітніх навчальних закладах обов’язковим стало викладання української як державної мови. Однак за чверть століття українська держава так і не створила належних умов для того, щоб можна було результативно засвоїти державну мову в школах з угорською мовою навчання. Через це ефективність викладання такого важливого з точки зору успішної інтеграції національної меншин навчального предмета надзвичайно низький.

Хоча були поодинокі спроби звернути увагу на те, що безрезультатність викладання української мови може призвести до серйозних суспільних наслідків, однак протягом довшого часу це не дуже хвилювало ні київських чиновників з Міністерства освіти і науки України, ні батьків-угорців. У цьому зіграло роль і те, що старші покоління, які за часи Радянського Союзу більш-менш засвоїли російську мову, досить комфортно почували себе, навіть не знаючи української, в незалежній Україні, де російська мова до сьогодні посідає домінантну роль: майже всюди – від покупок у магазині і до офіційних установ – вони могли послуговуватися російською.

Представниками угорської національної меншини в Україні, насамперед – Угорськомовне педагогічне товариство Закарпаття та Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ на протязі останніх років чимало зроблено, щоб допомогти державі підняти рівень викладання української мови у закладах освіти з угорською мовою виховання і навчання. Всі ці роботи виконані без копійки із державного бюджету України…

 

***

 

Учителі і вихователі вважають за потрібне розпочати ознайомлення з державною мовою вже в дошкільних навчальних закладах. Тому було укладено навчальну програму з української мови для дітей дошкільного віку, рідною мовою яких угорська.[1] Ознайомлення з державною мовою набуло особливої важливості після того, як для дітей п’ятирічного віку стала обов’язковою однорічна підготовка до школи в дошкільному навчальному закладі.

Також було розроблено допоміжні методичні матеріали для підготовки та проведення державної підсумкової атестації з української мови у четвертих класах загальноосвітніх навчальних закладів шкіл з угорською мовою навчання.[2]

Для учнів молодших класів створені робочі зошити для закріплення та перевірки вивченого матеріалу.[3]

Такого ж типу робочі та комплексні зошити для контрольних робіт були видані і для учнів 5–9 класів[4], а також посібник для вчителів Матеріали до уроків української мови у 9 класі шкіл з угорською мовою навчання.[5]

Виникають труднощі і при вивченні української літератури учнями-угорцями, що частково пов’язано з тим, що бібліотеки шкіл недостатньо забезпечені програмовими творами української художньої літератури. Однак якщо і є потрібні книги, більшість учнів не мають достатнього лексичного запасу, мовної компетенції для розуміння змісту творів. Це показують і результати дослідження. У зв’язку з цим виникає питання: чи буде курс української літератури розвивати естетичний смак, пізнавальні інтереси школярів та чи сприятиме формуванню духовно розвиненої, високоморальної особистості, а аналіз художнього твору чи буде викликати в учнів усвідомлення спілкування з мистецтвом, розвивати творче самостійне мислення? Та все ж, незважаючи на труднощі, учні-угорці готуються до зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури. У цьому їм стануть у пригоді редаговані членами робочої групи видання, які містять художні твори українською мовою (відповідно до програми) та їх угорський переклад. Вийшла хрестоматія творів української літератури для 5–9[6] та 10–11[7] класів, де подано й завдання, які сприяють не лише засвоєнню програмового матеріалу, але й розвиткові зв’язного мовлення учнів.

Учні шкіл з угорською мовою навчання усвідомлюють необхідність засвоєння державної мови. Вони із зацікавленістю читали б твори української художньої літератури, якби мова цих творів була зрозумілою для них. Саме тому, з метою полегшення вивчення української літератури вийшло друком два згадані збірники творів української літератури для учнів 5–9-их та 10–11-их класів. До збірника були внесені твори, передбачені навчальною програмою з української літератури. До творів української художньої літератури подано угорський переклад, який сприяв розумінню прочитаного. Метою створення третьої антології (хрестоматії) є надання допомоги учням шкіл з угорською мовою навчання у підготовці до ЗНО.[8]

За матеріальною допомогою спонсорів був виданий альтернативний підручник з української мовіи для 2 класу угорськомовних шкіл[9], та було підтримано (щоправда – невеликою сумою) створення підручника для 1 класу.[10]

Окрім цього, щороку на базі ЗУІ проводяться підготовчі курси до незалежного тестування з української мови і літератури для учнів шкіл міста Берегова та околиці, які зазвичай відвідують випускники шкіл з угорською мовою навчання.

Варто зазначити, що з часу введення у 1991 році української мови в угорськомовних школах Закарпаття постала необхідність у створенні лексикографічних праць, адже Угорсько-український словник за редакцією О. Рота та ін. та Українсько-угорський словник за редацією Л. Катони[11] на той час застаріли. У 2001 та 2005 роках побачили світ Угорсько-український та українсько-угорський словник за редакцією професора Ужгородського національного університету, П. Лизанця[12]. Вийшов у світ угорсько-український та українсько-угорський фразеологічний словник, також  за редакцією Петра Лизанця.[13] Але ці словники не були доступні для всіх бажаючіх. Тому, викладачі кафедри філології ЗУІ уклали угорсько-український[14], українсько-угорський[15] шкільний словничок (у реєстрах більше 20 тисяч словникових одиниць)[16], а також кілька розмовників.[17] Викладачами ЗУІ перевидано доповненого українсько-угорського словника, де більше 25 000 словникових одиниць.[18] Школи з угорською мовою навчання міста Берегова отримали 5–10 екземплярів словників. Професор ЗУІ, М. Сюсько, разом із Я. Шебештян, уклали словник невідмінюваних в укрїнській мові іменників, де зафіксовано понід дисяти тисяч словникових одиниць.[19] Розоблений Українсько-угоський словник термінів ділової мови[20], Українсько-угоський словник лінгвістичних термінів.[21]

 

***

 

Право вивчення державної мови є важливим мовним правом людини. Визнаний міжнародний експерт, Т. Скутнаб-Кангас відзначає: «Для мовної меншини освітня мета – це дво- або багатомовність на принципах ідентичності, рівноправної участі та демократії; це мета, що збагачує і мовну більшість; обов’язком шкіл є забезпечити, щоб кожна дитина, яка є представником мовної меншості, могла стати дво- або багатомовною».[22]

На сьогодні українська держава, на жаль, не забезпечує всі необхідні умови для реалізації важливого мовного права людини. Якщо тисячі угорських дітей Закарпаття протягом 11 років (від 1-го до 11-го класу) вивчають дисципліну «Українська мова», але так і не володіють українською, тоді ми можемо бути впевнені, що освіта функціонує погано, а величезні гроші, спрямовані на викладання дисципліни, викинуті на вітер. Хоча б для того, щоб перестати даремно витрачати такі суми Міністерству освіти варто було б серйозно задуматися над усім цим.

Звісно, все це має значення тільки у тому разі, якщо метою насправді є інтеграція національної меншини і те, щоб навчити закарпатських угорців української. Із досліджень словацьких науковців відомо, що «Політика денаціоналізації не зацікавлена в тому, щоб у школах з навчанням рідною мовою нацменшин учні добре засвоювали мову більшості, а тому влада і не прагне до запровадження сучасних методів викладання».[23]

______________________

[1] Густі І., Барань Є., Гергель Е.: Навчальна програма „Українська мова як друга для дітей дошкільного віку (рідна мова яких угорська)”. Ужгород: Гражда, 2010.

[2] Сергійчук Ю.П., Мастюк Т.В.: Збірник підсумкових контрольних робіт для підготовки та проведення державної підсумкової атестації з української мови (читання) у четвертих класах загальноосвітніх навчальних закладів шкіл з угорською мовою навчання Закарпатської області. Ужгород: Гражда, 2010.; Мастюк Т.В., Сергійчук Ю.П.: Українська мова (державна). Орієнтовні тексти для діалогічного й монологічного мовлення у 2–4 класах з угорською мовою навчання. Ужгород: Гражда, 2010.; Мастюк Т.В., Сергійчук Ю.П.: Українська мова (державна). Орієнтовні тексти для аудіювання у 2–4 класах з угорською мовою навчання. Ужгород: Гражда, 2010.; Мастюк Т.В., Сергійчук Ю.П.: Українська мова (державна). Орієнтовні тексти для диктантів і списувань у 3–4  класах з угорською мовою навчання. Ужгород: Гражда, 2010.; Маргітич М.: Збірник диктантів з української мови для початкових класів угорськомовних шкіл. Ungvár: PoliPrint, 2010.

[3] Сергійчук Ю.П., Мастюк Т.В.: Українська мова (державна). Робочий зошит 2 клас (для шкіл з угорською мовою навчання). Додаток до підручника. Ужгород: Гражда, 2010.; Сергійчук Ю.П., Мастюк Т.В.: Українська мова (державна). Робочий зошит 3 клас (для шкіл з угорською мовою навчання). Додаток до підручника. Ужгород: Гражда, 2010.; Сергійчук Ю.П., Мастюк Т.В.: Українська мова (державна). Робочий зошит 4 клас (для шкіл з угорською мовою навчання). Додаток до підручника. Ужгород: Гражда, 2010.; Сергійчук Ю.П., Мастюк Т.В.: Українська мова (державна). Комплексний зошит для контрольних робіт (2 клас) для шкіл з угорською мовою навчання. Додаток до підручника. Ужгород: Гражда, 2010.; Сергійчук Ю.П., Мастюк Т.В.: Українська мова (державна). Комплексний зошит для контрольних робіт (3 клас) для шкіл з угорською мовою навчання. Додаток до підручника. Ужгород: Гражда, 2010.; Сергійчук Ю.П., Мастюк Т.В.: Українська мова (державна). Комплексний зошит для контрольних робіт (4 клас) для шкіл з угорською мовою навчання. Додаток до підручника. Ужгород: Гражда, 2010.

[4] Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Розвиток зв’язного мовлення для шкіл з угорською мовою навчання (5 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). Ужгород: Гражда, 2010.; Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Розвиток зв’язного мовлення для шкіл з угорською мовою навчання (6 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). Ужгород: Гражда, 2010.; Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Розвиток зв’язного мовлення для шкіл з угорською мовою навчання (7 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). Ужгород: Гражда, 2010.; Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Розвиток зв’язного мовлення для шкіл з угорською мовою навчання (8 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). Ужгород: ПоліПрінт, 2010.; Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Розвиток зв’язного мовлення для шкіл з угорською мовою навчання (9 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). ПоліПрінт, 2010.; Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Комплексний зошит для контрольних робіт. Для шкіл з угорською мовою навчання (5 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). Ужгород: Гражда, 2010.; Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Комплексний зошит для контрольних робіт. Для шкіл з угорською мовою навчання (6 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). Ужгород: Гражда, 2010.; Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Комплексний зошит для контрольних робіт. Для шкіл з угорською мовою навчання (7 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). Ужгород: Гражда, 2010.; Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Комплексний зошит для контрольних робіт. Для шкіл з угорською мовою навчання (8 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). ПоліПрінт, 2010.; Скаканді В., Олексій С., Осадча Н.: Комплексний зошит для контрольних робіт. Для шкіл з угорською мовою навчання (9 клас). Додаток до підручника (робочий зошит). ПоліПрінт, 2010.

[5] Маргітич К. Є.: Матеріали до уроків української мови у 9 класі шкіл з угорською мовою навчання. Ужгород: Гражда, 2010.

[6] Кордонець О. (редактор): Українська література. Хрестоматія для учнів 59 класів шкіл з угорською мовою навчання. Ужгород: Гражда, 2010.

[7] Кордонець О. (редактор): Українська література. Хрестоматія для учнів 1011 класів шкіл з угорською мовою навчання. Ужгород: Гражда, 2010.

[8] Bárány Erzsébet – Bárány Béla: Ukrán irodalmi antológia. Ungvár: Lira, 2015.

[9] Маргітич К.: Українська мова. 2 клас. Берегово: ЗУПІ.

[10] Кеслер С.: Українська мова. Усний курс: підручник для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням угорською мовою. Ужгород: ТОВ. ІВА, 2012.

[11] Чучка П. – Рот О. – Сак Ю. ред: Угорсько-український словник. Будапешт–Ужгород: Akadémiai Kiadó – Kárpátontúli Területi Kiadó, 1961., Katona Lóránt ред.: Ukrán–Magyar szótár // Українсько-угорський словник. Будапешт–Ужгород: Akadémiai Kiadó – Kárpátontúli Területi Kiadó, 1963.

[12] Лизанець П. ред.: Magyar–ukrán szótár. // Угорсько-український словник. Ужгород: ІВА, 2001.; Лизанеь П. ред.: Ukrán–magyar szótár. // Українсько–угорський словник. Ужгород: ІВА, 2005 (друге вид. 2008).

[13] Лизанець П. ред.: Ukrán–magyar állandósult kifejezések szótára // Українсько-угорський словник сталих словосполучень та виразів. Ужгород : Карпати, 2009; Lizanec P. szerk.: Magyar–ukrán állandósult kifejezések szótára // Угорсько-український словник сталих словосполучень та виразів. Ужгород : Карпати, 2009.

[14] Magyar–ukrán kisszótár. // Угорсько-український словничок. Ужгород–Берегово: СП „ПоліПрінт– Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, 2006.

[15] Ukrán–magyar kisszótár. // Українсько–угорський словничок. Ужгород–Берегово: СП „ПоліПрінт– Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, 2008.

[16] Школи з угорською мовою навчання міста Берегова отримали 5–10 екземплярів словників.

[17] Маргітич К., Гіреш К., Гіреш Е.: Українсько-угорсько-англійський розмовник. Берегово: Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, 2006.; Pecsora É., Margitics M.: Tanulj nyelveket egyedül: magyar–angol–ukrán és ukrán–angol–magyar. Budapest: Info13 Közhasznú Egyesület, 2010.

[18] Ukrán–magyar kisszótár. // Українсько–угорський словничок. Ужгород–Берегово: Графіка – Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, 2015.

[19] Словник невідмінюваних в укрїнській мові іменників. Ужгород: Видавництво «Гражда», 2017.

[20] Українсько-угоський словник термінів ділової мови. Ужгоод: Тов. Рік-У, 2017.

[21] Українсько-угоський словник лінгвістичних термінів. Ужгород: Аутдор-Шарк, 2016.

[22] Skutnabb-Kangas, Tove 1999. Education of Minorities. In: Joshua A. Fishman (ed.): Handbook of Language and Indentity. Oxford University Press. Oxford. 42–59.

[23] Lanstyak Istvan–Szabomihaly Gizella 2002. Nyelvpolitika a kisebbségek oktatásában. In: Lanstyak Istvan–Szabomihaly Gizella: Magyar nyelvtervezés Szlovákiában. Kalligram Konyvkiadó. Pozsony. 76–83.

Kapcsolódó képek:

© 2024 Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont

Elérhetőségeink:

Postacím: 90202 Beregszász, Kossuth tér 6., Ukrajna, Hodinka Antal Nyelvészeti Kutatóközpont

Telefon: +380 3141 429 68, 137-es mellék (külföldről),
illetőleg: 8 241 429 68, 137-es mellék (Kárpátalján belül)

Fax: +380 3141 234 62